подивись

Окрім своєї історії, культури, фольклору та природних красот, Игдир - це місто, де завдяки особливим кліматичним умовам можна одночасно пережити чотири сезони.

В Игдирі з його рікою Арас, яка дає місту життя, та горою Агри знаходяться соляні печери, караван-сарай, купол, фортеці, надгробки з баранячими головами, Музей пам’яток та ще десятки культурних пам’яток, які варто побачити.

Гора Агри

Найвища гора в Туреччині, гора Агри, з-за її геологічного положення та розміщення Ноєва ковчега після Великого потопу є легендарною. Гора височіє на межі провінцій Агри та Игдир.

Знаменитий винахідник Марко Поло охарактеризував гору Агри, яка зачаровує своєю величчю, як «гору, на яку ніколи не підіймуться». Але за документами, професор Фредерік ван Парат став першою людиною, яка підкорила її вершину 9 жовтня 1829 року. Починаючи з 1980-х років, гору Агри відвідали тисячі альпіністів, та популярність гори росте з кожним днем.

Висота вершини гори Агри становить 5137 м, та географічно гора знаходиться в східній Анатолії неподалік від іранського кордону. Найбільш сприятливими місяцями для сходження вважаються липень, серпень та вересень. Сходження взимку є складнішим, але приємним. Одиночне сходження взимку на вершину Агри є однією з головних цілей усіх альпіністів.

Музей під відкритим небом Коч Башли/Koç Başlı в Каракоюнлу/Karakoyunlu

Могильні плити з баранячими головами, що знайдені на усіх старих кладовищах рівнини Игдир, відносяться до періоду Каракоюнлу, який залишив невитравний слід цієї цивілізації в Игдирі. Надгробки з баранячими головами в період Каракоюнлу ставили на могилах сміливців та героїв, а також тих, хто помер в молодому віці. Ця традиція періоду Каракоюнлу пришла з тюркської культури Середньої Азії. До наших днів зберіглося дуже мало надгробків на горі Агри, які вироблені з чорного базальту, та вони взяти під захист.

Фортеця Каракале (Сюрмелі)

Каракале знаходиться в 10 км від центру міста та побудована на крутих скелях в тому місці, де ріка Арас проводить кордон між Туреччиною та Вірменією. Фортеця побудована сельджуками в XII столітті. На великій території між вежами та стенами фортеці зберіглися руїни великого поселення. До наших днів зберіглися дві великі вежі та декілька мурів. Споруда, яка частково вціліла на території, де знайдено велику кількість керамічних виробів, які відносяться до сельджукському періоду, періоду Урарту та до раннього бронзового віку, була побудована водночас на пункті переправи через ріку Арас, та на шляху, що веде до долини Игдир, тому вона мала стратегічно важливе значення.

Фортеця Игдир (Корхан)

Фортеця Игдир знаходиться в 36 км на схід від центру міста, на пагорбі, що розташований на північному схилі гори Агри. Час першого етапу будівництва фортеці та народ, під час правління якого її будували, невідомі. Проте, оскільки фортецю завоювали Великі Сельджуки в 1064 році, стає зрозуміло, що фортеця була побудована ще раніше.

Воронка метеориту Корхан

Воронка метеориту знаходиться на відстані близько 35 км від центру міста, на території пасовища Корхан в окрузі Каракоюнлу. Воронка метеориту – це велика яма, яка, як стверджують, утворилася в 1892 році після падіння метеориту. Взагалі-то це карстове провалля завглибшки 60 м та діаметром 35 м. Це захоплююче місце для любителів природи та для тих, хто захоплюється фотографією.

Караван-сарай Еждер в Хармандьовен/Harmandöven

Караван-сарай був побудований в XIII столітті в період сельджуків за приказом еміру Сурмарі Шерафеттін Еждер бея на маршруті караванного шляху Батумі-Тебриз, який був одним з другорядних шляхів Великого Шовкового Шляху.

Купол Чакирташ Кул Юсуф

З напису на вхідних воротах випливає, що купол, що знаходиться в селі Чакирташ, приблизно в 11 км на північ від Игдиру, побудований для людини на ім’я Кул Юсуф в 1485 році.

Пагорби Гьоккушаги в окрузі Тузлуджа

Пагорби, які розташовані на території в тисячі акрів на заході округу Тузлуджа, завдяки своїм ґрунтам, забарвленим в червоні, коричневі, сірі та жовті відтінки – це видовище, яке варто побачити.

Долина Учкая та озеро Учкая

С одного боку – величезна долина, з іншого – озеро Учкая, яке оточене різними видами дерев, з його природною структурою та фауною залишає чудові враження в будь-яку пору року. С приходом осені долина, яка забарвлюється красивими відтінками жовтого, коричневого та зеленого, утворює кольорову палітру. Долина, яка є особливо популярною серед фотографів-натуралістів та спортсменів-любителів природи, пропонує краєвиди ніби для листівок.

Гора Текельті

Гора Текельті – це одна з рідкісних скельних порід Туреччини. Вертикальна скеля пропонує ідеальні умови для сходження.